Магазин электронных документов
Образ Іуди як архетип зради у творах Л.Андреєва, О.Кобилянської, К.Ґауптмана
  • Образ Іуди як архетип зради у творах Л.Андреєва, О.Кобилянської, К.Ґауптмана
  • Образ Іуди як архетип зради у творах Л.Андреєва, О.Кобилянської, К.Ґауптмана
  • Образ Іуди як архетип зради у творах Л.Андреєва, О.Кобилянської, К.Ґауптмана

Образ Іуди як архетип зради у творах Л.Андреєва, О.Кобилянської, К.Ґауптмана (Дипломная работа по предмету Літературознавство)

  • ID работы: 7040
  • Тип: Дипломная работа, 5 курс
  • Раздел: гуманитарные науки
  • Предмет: Літературознавство
  • Страниц: 54
  • Год: 2010
  • Формат файла: DOC
  • Продавец: ivan1978
Оранжевым цветом выделены страницы доступные к просмотру только после покупки подписки

Obraz_Iudi_iak_arkhietip_zradi_u_tvorakh_L.Andrieiev...na.doc

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

28

29

30

31

32

33

34

35

36

37

38

39

40

41

42

43

44

45

46

47

48

49

50

51

52

53

54

В дипломной работы содержится 54 страниц, входящих в файлы .doc, .rtf, docx, которые вы сможете скачать после оплаты. Доступно для просмотра в бесплатном режиме: 29 страниц.

Прикрепленные фалы, которые вы сможете сразу после оплаты диплома скачать:
Obraz_Iudi_i...na.doc (307.5 кб)

Ключевые слова:Образ Іуди як архетип зради у творах Л.Андреєва, О.Кобилянської, К.Ґауптмана

Уникальность текста: 49%

Описание работы (от продавца):

ЗМІСТ
ВСТУП ............................................................................................................. 3
РОЗДІЛ І. ФОРМИ І СПОСОБИ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЄВАНГЕЛЬСЬ-КОГО СЮЖЕТНО-ОБРАЗНОГО МАТЕРІАЛУ В СВІТОВІЙ ЛІТЕРАТУРІ ....................................................................................................
7
РОЗДІЛ ІІ. ОБРАЗ ЄВАНГЕЛЬСЬКОГО ЗРАДНИКА: КАНОН ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ………………………..........................................................
17
2.1. Суперечливий світ христопродавця в інтерпретації Леоніда Андреєва…………………………………………………………….....
…………............... 17
2.2. Накладання семантики євангельського образу зрадника на реалістично життєподібні колізії в оповіданнях О.Кобилянської та К.Ґауптмана ......................................................................................
35
ВИСНОВКИ .................................................................................................... 46
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ …………………………… 49

ВСТУП
Актуальність теми. Біблія по праву займає чільне місце серед літературних творів, що створили цілий моральний макрокосм, заклали основи світорозуміння та вважаються критеріями, які уможливлюють пізнання найглибиннішої сутності, культурно-ментального ядра цілих цивілізацій. Світова література при зверненні до біблійних колізій, мотивів, ідей та образів шукає в них абсолютний імператив, який дозволяє осмислити як конкретно-національні, так і загальнолюдські процеси. Загальновідомість Біблії забезпечує в структурі літературного твору „впізнаваність”, тому зображуване у ньому вимагає зіставлення, порівняння конкретного з універсальним. Функціонування євангельського, як і загалом біблійного сюжетно-образного матеріалу в українській та світовій літературі, таким чином, – одна із пріоритетних проблем сучасного порівняльного літературознавства.
Протягом останнього десятиліття з’явилася низка досліджень, в яких проблема рецепції Біблії в українській та світовій літературі розглядається із врахуванням сучасних естетико-філософських та світоглядних орієнтирів. Серед них праці М.Жулинського, О.Мишанича, А.Нямцу, В.Антофійчука, І.Бетко, Л.Голомб, Л.Мороз, Я.Розумного, Т.Салиги, В.Сулими, М.Яценка, С.Кирилюк та багатьох інших.
Праці названих вище науковців присвячені дослідженню проблем функціонування біблійних образів та мотивів у творчості українських письменників давньої та нової доби, а також закономірностям й своєрідності трансформації біблійного сюжетно-образного матеріалу в світовій літературі.
Особливо важливе методологічне і теоретичне значення для дослідження проблеми „Біблія і література” мають літературні дослідження В.Антофійчука та А.Нямцу. Статті та праці літературознавців В.Антофійчука („Образ Іуди Іскаріота в українській літературі”, „Євангельські образи в українській літературі ХХ століття” та ін.) та А.Нямцу („Новый Завет и мировая литература”, „Миф и легенда в мировой литературе: теоретические и историко-литературные аспекты традиционализации” та ін.) ставлять і розв’язують низку методологічних і методичних проблем дослідження світового літературного процесу. У них осмислюються суттєві закономірності міжлітературних взаємозв’язків і взаємодій. У працях А.Нямцу розробляється теорія рецепцій класичних зразків у літературі і культурі ХХ століття, осмислюються закономірності їх впливу на морально-психологічну еволюцію цивілізації. При цьому ґрунтовно розглядаються тенденції використання біблійних образів тією чи іншою епохою, ідейно-стильовим контекстом певного часу, розглядаються форми і методи переосмислення традиційного, у тому числі, біблійного матеріалу. У монографіях В.Антофійчука досліджується своєрідність функціонування євангельського сюжетно-образного матеріалу в українській літературі від початків до сьогодення. Аналізуються соціально-ідеологічні, філософські та морально-психологічні аспекти трансформації загальнолюдсь-ких ситуацій у творчості Т.Шевченка, І.Франка, Лесі Українки, О.Маковея, С.Черкасенка, Н.Королевої, І.Багряного, В.Сосюри, Р.Іваничука та інших у контексті світової літератури. Особливу цінність у теоретичному та методологічному аспекті становлять монографії , написані у співавторстві обох науковців („Проблеми традиції та новаторства у світовій літературі”, „Євангельські мотиви в українській літературі кінця ХІХ – початку ХХ ст.”).
Концентрація уваги на літературному матеріалі кінця ХІХ-ХХ століття зумовлена тим, що саме в цей період відбувалися трагічні події та катаклізми, які змінювали й визначали долі не тільки окремих народів, а й усієї загальнолюдської цивілізації. Це по-перше. По-друге, саме кінець
ХІХ-ХХ століття відзначається початком процесу активної історизації євангельських персонажів, „оживлення” досить узагальнених євангельських колізій засобом їх національно-історичної та психологічної конкретизації у світовій літературі.
Саме цими двома чинниками й визначається актуальність нашого дослідження, адже творчість Леоніда Андреєва, Ольги Кобилянської та Карла Ґауптмана припадають на переломний, надзвичайно складний за своїми історико-соціологічними, світоглядними, ідеологічними, політичними аспектами час. Звернення до образу євангельського зрадника в творах названих вище письменників мотивується насамперед тим, що відносна однозначність інтерпретації образу Юди протягом його багатовікового літературного функціонування переживає якісні зміни в світовому письменстві кінця
ХІХ-ХХ століття, про що свідчать інтерпретації цього образу в досліджуваних нами творах. На перший план виходить виявлення морально-психологічних мотивувань вчиненого злочину з точки зору національно-історичної своєрідності конкретної літератури. Наявність в українському літературознавстві величезної кількості праць засвідчує про значний інтерес і ґрунтовну „роздробленість” названої проблем. З-поміж інших сучасних досліджень інтерпретацій євангельської колізії зради в українській літературі слід відзначити праці М.Кудрявцева, В.Антофійчука та А.Нямчука. Новим прочитанням творчості О.Кобилянської відзначаються праці Світлани Кирилюк, в яких, зокрема, вперше в українському літературознавстві порушується проблема рецепції біблійних мотивів та образів у прозі письменниці. Дослідниця характеризує формально-змістові рівні осмислення біблійного матеріалу: заголовок твору („Юда”, „Мати Божа”, „Апостол черні”); художнє дослідження глибинних витоків сучасних процесів і катаклізмів через осмислення уже зафіксованих ситуацій і колізій (біблійний сюжет про Каїна і Авеля в повісті „Земля”, образ новозавітного зрадника в оповіданні „Юда”); продовження або дописування сюжетної першоджерела („За готар”). Отже, дослідження психології євангельського зрадника і мотиву зради в оповіданні О.Кобилянської є досить ґрунтовним в українському літературознавстві.
Висвітленням цієї проблематики у творчості російського письменника Л.Андреєва і німецького письменника Карла Ґауптмана залишається майже невисвітленою, що є ще одним чинником, який визначає актуальність теми нашої роботи.
Метою роботи є представлення концептів зради, особливостей авторських інтерпретацій образів Іуди в творах Л.Андреєва („Иуда Искариотский”), О.Кобилянської („Юда”) і К.Ґауптмана („Юда”).

Последние добавленные работы

  • Технлогический процесс отдлеки стен листами сухой штукатрки.
  • Деятельность ОВД по пресечению массовых беспорядков
  • Свадьба в жизни студентов
  • Финансы - контрольная
  • Решение прикладных задач на ПК в системе программирования Вorland(Turbo)Pascal, в ЭТ МS Excel, в пакете МаthCad
  • КЛАСС ДЛЯ РАБОТЫ СО СТРУКТУРАМИ ТИПА «СЛОВАРЬ»
  • Язык и стиль организационно-распорядительных документов
  • Негосударственные пенсионные фонды РФ: опыт, перспективы развития, оценка эффективности (на примере НПФ "Социум")
  • Диплом «Диагностика кризиса зрелого возраста»
  • Автоматизированное рабочее место менеджера по учету продаж транспортных средств
  • Антикоррупционная экспертиза нормативных правовых актов
  • Управління кредиторською заборгованістю (на прикладі ПП «...»)
  • курсова работа аналіз державного режиму
  • Элементы технологии личностно-ориентированного обучения, как средство формирования мышления учащихся 10-х классов на уроках биол
  • Использование компьютерных технологий в процессе обучения английскому языку
  • Лайкни, если работа понравилась

    Похожие работы