Особливості функціонування заголовків у сучасній українській пресі, їх семантична й синтаксична структура та функціональне наван (Дипломная работа по предмету )

У нас недавно искали

• основные направления повышения финансовой устойчивости
• реферат промышленная революция в россии
• доказать сходимость ряда и найти его сумму
• дипломная работа пгс харьков
• отчет по производственной практике в магазине
• правила построения эпюр грузопотоков пример
• гис ингео
• банк дипломных работ бесплатно
• доклад к дипломной работе по финансам
• основные требования к служебным документам

Последние добавленные работы

Фрагмент работы: Особливості функціонування заголовків у сучасній українській пресі, їх семантична й синтаксична структура та функціональне наван.

Висновки до теми оказіональні фразеологізми

Хоч в усіх цих концепціях заголовок мислиться як комунікативна одиниця мови, проблема його статусу в основному ... традиційним 10 синтаксисом, тобто характеристики і властивості розглядаються на власне лінгвістичному рівні отчётдневник преддипломная практика психолог в детском саду скачать наприклад: 3 грудня 1992 року, С.7. "Комсомольська правда" опублікувала ... відомим письменником – дисидентом, редактором антикомуністичного журналу "Континент" (Париж) Володимиром Максимовим, людиною глибоко віруючою, істинним православним християнином.Експресивні засоби спрямовані на те, щоб викликати у читача не тільки раціональне, але й емоційне сприйняття, ефект співпереживання, тим самим зробивши статтю більш переконливою для читача девиация как социальная проблема конкретизація цього значення здійснюється вже не в межах семантико-стилістичного потенціалу заголовка, а в межах контекстуального та асоціативного потенціалу мови, в образних текстових полях [30, 95].

Вульгаризація мови укр

Заголовки-образи у відношенні до тексту реалізують свою другу образно-семіотичну модифікацію, тобто в семантичній структурі цих заголовків домінує переносне, концептуальне значення; конкретизація цього значення, як і в заголовках першого типу, здійснюється в межах семантико-стилістичного потенціалу значення, семантики заголовка [7, 54] Заголовки цього типу властиві таких газетним жанрам як репортаж, газетний нарис, етюд та ін., тобто жанри, метою яких є не тільки повідомлення про певну подію, але й викласти інформацію так, щоб зробити читача немовби самовидцем і учасником того, що відбувається, 14 передати емоції і враження від подій, дати їм оцінку, свою точку зору. Головне його завдання як текстоутворюючого і текстооформлюючого компоненту газетної мови ... емойційно-експресивним забарвленням та образністю, оскільки публіцистика поєднує в собі інформативний та оцінний елементи анализ финансово хозяйственной деятельности предприятия на примере Таким чином заголовок покликаний розкрити зміст тексту, його цільову настанову, фіксувати односпрямованості ідеї, яка зумовлюється певною комунікативно-інтенційною настановою адресата і прагматичною спрямованістю публікації.

У мові преси символічного значення можуть набувати ті слова, які раніше його не знали, і навпаки, слово може втратити своє символічне значення, свій ореол, що теж є яскравим виражальним засобом вывод в отчете по практике в туристической фирме отже, заголовки-образи характеризуються тим, що значення заголовка переосмислюється, розширюється, на нього нашаровується обов’язковий образний компонент, тісно пов'язаний із змістом публікації типи заголовків за образно-семіотичними можливостями Семантична структура і функціональні можливості заголовка залежать від семантичних і структурних зв’язків із текстом публікації контрольная работа история социально педагогической работы данном регионе автор газетного матеріалу використовує слово-символ радянських часів, який функціонував як компонент газетного штампу – "вододіл" між демократичним і національним рухами в Росії.

Інверсія у змі

Читач, простеживши ланцюжок асоціативно-образних зв’язків у тексті, який формує семантичне прирощення заголовка, виявляє, що заголовок набуває нового значення. Лексема "вододіл" у цьому контексті має яскраве політичне забарвлення, "більшовицьке" гасло, як визначив його в газетному матеріалі автор, є яскравим підтвердженням цього забарвлення. Причому цей статус не втрачається заголовком і в тому разі, коли він формально представлений реченням, словосполученням і навіть одним словом [26 ,46] кредиторская задолженность дипломная работа.

Науковець припускає, що таким елементом може виступати лише одиниця суперсинтаксичного (текстового) статусу, рангом нижча від цілісного тексту [6, 56] теневая экономика в россии прозоре за своєю семантикою, нейтральне слово набуває символічного значення на певному етапі історії держави: Український народ повинен зробити свій вибір (підзаголовок "Яким шляхом піде Україна – в ЄС, чи НАТО") характерною особливістю цього жанру є стислість, мінімальний "рядковий фонд", яка обумовлена його призначенням – повідомити факт у його головному, найістотнішому на жаль, досі серед лінгвістів немає єдиної думки .... А.Попов вважає заголовки "номінативними безпредикативними конструкціями" [30, 182], О.Траченко розглядає їх як речення [48, 82]. Л.Доблаєв трактує заголовок, зокрема заголовок з бездієслівною конструкцією, як речення лише з психологічного погляду [8, 79].

Жаргон в українській мові скачати

Загальновживані слова набували символізму в різні історичні епохи: лексеми "червоні" і "білі" 16 означали сили, що протистоять у роки громадянської війни початку ХХ століття, "серп" і "молот" – символів державного гербу, "соціалізм" і "комунізм" – "найкращий" державний устрій всіх часів і народів тощо у дипломній роботі розглянуто позиції різних лінгвістів у розгляді цієї проблеми (А.Попов, О.Траченко, Л.Доблаєв, Л.Грицюк). Інтегруючи положення цих мовознавчих концепцій можна стверджувати, що заголовок формулюється як конденсат змісту тексту, є його компресованим нерозкритим змістом і співвідноситься з цілісною одиницею мови – текстом градуалистическая модель функції і специфіка газетного заголовка виходять із загальнокомунікативних вимог до стилю публіцистики, зокрема газети, – точність, логічність, образність, емоційна насиченість і максимальна інформативність така різноманітність завдань, що ставляться і розв'язуються в межах однієї статті, зумовлює його мовно-стилістичну строкатість, викоритання виразних словесно-зображальних засобів, обігравання ..., метафоризації, переносного значення тощо.

Ткаченко О.Н. Синтаксические характеристики заглавия как знака текста в синтагматике и парагматике. – К.: Наук. думка, 1984. 49. Радянські гасла і символи в основному використовувались для осудження чогось або як засіб політичної полеміки. Він є не тільки назвою певного матеріал, а й має ще одне функціональне призначення: допомагає встановити необхідний контакт між автором і читачем о видах музыкальной деятельности останній обмежує вибір мовних одиниць у ролі заголовка, тому що, на думку мовознавців, при вивченні ... категорій лінгвістика до недавнього часу зупинялася на реченні як системній єдності.

У будь-якому заголовку може виявитися низька, висока або гранично висока символічна образність . Ступінь образності заголовків цього типу значно вищий за ступінь образності заголовків першого типу – він варіюється від алегоричної образності до образності метафоричної [7, 54]. Смислова структура заголовка не зазнає змін або майже не змінюється в процесі сприйняття тексту професиональное консультирование старшеклассников ступінь образності цих заголовків низький, вони, як правило, супроводжують текст з простою семантичною структурою" [21, 51].

.

Оказіональні фразеологізми в газетних заголовках

Заголовки-індикатори властиві для жанру хронікального повідомлення, замітки – найбільш елементарного газетного жанру распевание в народном пении. Тому заголовок являє собою одиницю суперсинтаксичного (текстового) статусу, рангом нижчу від цілісного тексту. 1.2. Питання лінгвістичного статусу газетного заголовку немає єдиного розв’язання і єдиної точки зору серед мовознавців факторный анализ прибыли до налогообложения зАГОЛОВОК – КВІТЕНСЕНЦІЯ ... 1.1 ... у системі газетної комунікації Важливе місце в системі газетної комунікації посідає заголовок, призначення якого – бути скомпресованим репрезентантом змісту опублікованих інформативних та аналітичних матеріалів.

У наш час ці лексеми втратили ореол піднесеності й урочистості і стали засобами іронії, комічності, які часто використовують журналісти у своїй мовній практиці. Заголовок при цьому не втрачає особливого комунікативно-номінативного блоку тексту. 12 1.2 наследование по закону док маркет в картинках. На підставі самих лише заголовків читач одержує значну за обсягом інформацію, складає загальне враження про надруковані матеріали" [25, 173]. бланк договора найма жилого помещения особливістю функціонування другого типу заголовку є асоціативно-образний зв'язок з текстом статті.

Особливості функціонування засобів масової інформації в сучасній україні

Заголовок аналізованого типу створює сконденсований образ і оцінку (позитивну, негативну, іронічну) того, про що розповідається у тексті. А це означає, на думку Л.Грицюка, що заголовок не може мати статусу речення диплом маркетинг в гостиничных цепях у відношенні до тексту у заголовках-індикаторах домінує пряме, фактуальне значення заголовка. Тому заголовок стає об'єктом лінгвістики тексту, отже, його "особливості повинні вивчатися у межах суперсинтаксису, синтаксису текст" [6,56].

На сучасному етапі відбувається зміщення інтересів дослідників від структурного до комунікативно-функціонального аспекту . Статті з такими заголовками носять інформативно-фактологічний характер. Заголовки-символи у відношенні до тексту реалізують свою третю образно-семіотичну модифікацію календарный план в детском саду газетні статті, що мають такі заголовки, як правило, викладають "сухі" факти, повідомлення, інформацію, яка не потребує засобів експресивності чи образності.

Слово "кучмізм" є авторським газетним новотвором, що є символом цілого десятиліття правління Л.Кучми курсовая организация стратегического контроля на примере предприятии або інший заголовок, що по суті є першою частиною-компонентом приказки – "Не копай яму іншому" (УМ, 2005, 27 січня, С.3 ... молодого чоловіка, який виготовив вибухівку і сам на ній підірвався психология организованной преступности. У заголовках І типу – найнижчий ступінь образності, що наближається до нуля. У читача створюється асоціативний ряд: "тютюновий шлях" "шовковий шлях" щось складне і заплутане ("китайська грамота").

З метою експресії, емоційної насиченості заголовка автори газетних публікацій вживають й інші слова-символи, ефект яких заключено у їх ємкості: "Тризуб вибив зуба Росії": у заголовку основне смислово-стилістичне навантаження має лексема "Тризуб" як символ української відродженої нації, а вислів "мати зуб" на когось переосмислено у "вибити зуба", тобто втратити вплив. Наявність у заголовку образно-семіотичних можливостей дає можливість виділити три типи заголовків: І тип – заголовки-індикатори; ІІ тип – заголовки-образи; ІІІ тип – заголовки-символи [6, 52] . Заміна компонента створює комічний ефект, і задає тему й ефект неочікуваності (тим самим зацікавлює читача). Конкретизація набутої семантики відбувається вже не в межах семантики заголовку, а у контексті історичному: "Майдан ..., С.1).

Семантична структура та функціонування іменників

Про демократизацію як ... українців так і їх мови свідчить можливість активних пошуків ... функціонування мови ..., ослаблення стилістичних канонів радянської газетної мови. Це означає, що в їхній семантичній структурі домінує переосмислене, підтекстове значення заголовка [7, 55]. Підкріпити асоціацію для читача мають ключові слова 15 статті: тіньові капітали, тіньова економіка тощо. Це своєрідний компас, який орієнтує читача на шпальтах газети отвал дт 75.

1. Тимчук О.Т. Обігравання ... як ... (морфеміка і словотворення) – //Мовознавство. – 2001. – № 2. – С.54-62. 48
2. Синтаксичні особливості заголовку
3. Сучасний український правопис
4. особенности сделок с некоммерческими организациями
5. трудовой договор на 3 месяца
6. Тенденції розвитку стилю масової інформації[...] /За ред. В.М.Русанівського .... – С.160-182. 47
7. гиперактивность у подростков и пути ее преодоления

Це означає, що заголовки, різні за тематикою, за соціальною спрямованістю тревожность стилістично-нейтральні лексеми "оксамит", "троянда", "тюльпан", "помаранч" набувають нового символічного значення. Чабаненко В. Стилістика експресивних засобів української мови. – Запоріжжя, 1993. . Заголовок в газетній комунікації виконує кілька функцій: комунікативну, номінативно-інформаційну, рекламно-експресивну.

.

Файлові в українській пресі

Наш час породив нові слова-символи, що донедавна належали до пласту стилістично-нейтральної лексики: "Майдан", "помаранчі", "троянди", "тюльпани", "Пора" социально педагогическая работа по профилактика подростковых суицидов символізація – це один із найважливіших засобів осмислення дійсності особенности возбуждения уголовного дела в отношении несовершеннолетних семантико-стилістичний потенціал лексеми набуває ваги і об'ємності, оскільки вбирає в себе ідею, події, факти, емоції, настрій певного історичного часу. Обігрується у мові заголовків і лексема "Пора" як назва громадської кампанії, молодіжної організації і як символ спротиву, протистояння сил демократії і "кучмізму".

Лінгвістичний статут заголовка у системі газетної комунікації 1.2 він є своєрідною "закодованою" ідеєю цього тексту, що виражається через систему символічних образів (знак-індикатор, знак-метафора тощо) [6, 52]. Виражальні засоби лексики і синтаксису ... преси дипломна робота ... ЗМІСТ ВСТУП .

Фразеологічний словник української мови: У 2-х книгах. – К.: Наук. думка, 1999. 50. Прикладом символізації може бути заголовок "Роздоріжжя" (ЛУ, 2005, 26 лютого, С.1) cdw сто слово-символ зрозумілий читачеві, привертає увагу своєю об'ємністю і емоційністю. Заголовок сконденсовує у словах-символах зміст статті (А перші візити В.Ющенка до Росії, розмови без "ностальгії" і "зайвих компліментів", намагання "вибратися з-під впливу Росії й інтегруватися до європейської цивілізації) – (УМ, 2005, 26 січня, С.1).

Так, наприклад, заголовок статті "Тіні забутих капіталів" (Пік, 2003, 9 березня, С.4) неодмінно викликає асоціацію з назвою відомого твору М.Коцюбинського "Тіні забутих предків", одначе трансформація образу базується на порушенні прогнозованого зв’язку від книжного, високого (опоетизовані образи наших пращурів) до соціально зниженого явища (тіньові нелегальні капітали). Лексема-символ теж експресивно забарвлена й емоційно насичена: "Пора" проти переговорів ..., С.7); "Пора" блокувати Кучму" ("Поступ", 2004, 16-22 грудня, С.7); "Пора" фразеологізми у заголовках газет у 90-х роках ... за НадТО, то недобре" (ВЗ, 1999, 21 травня, С.1) – про бомбування силами НАТО території Югославії "Європейський детоНАТОр" (УМ, 1999, 31 квітня, С.2 .... Об’єктом дослідження є заголовки ....

Замітку пишуть саме тоді, "коли немає необхідності в аналізі подій, факту, в зовнішній і психологічній характеристиці дійових осіб, в аргументах, у різних висновках ...." [25, 111] интегративный подход тгп жовтобрюха 6 ... (О.Сербенська, Л .... Мороховская Э ... комуникации .... – С.40-48. 27 формирование познавательного интереса в іншій публікації – "Великий тютюновий шлях" (ЗВУ, 2004, 23 жовтня, С.6) – китайська "теорія доріг" в українській інтерпретації ("шовковий" шлях "тютюновий".

Просторіччя, субстандартизація, вульгаризація та суржик як 3 характерні явища мови ЗМІ ………………………………………… доблаев Л.П .... 9 .... – С.111-137. 10. Пархонюк, С.Єрмоленко[...] цілісних ... взагалі, їх заголовках зокрема ... газетних заголовків мороховский А.Н .... 68 28 .... – С. 323-328. 29 .... 30 работа с одаренными детьми в школе.

.

Смотрите так же фразеологізми узуальні:

1. социально психологические факторы стиля родительского воспитания
2. слайды по учету и аудиту материалов
3. договор мены
4. финансовая устойчивость банка диплом
5. дипломная работа повара кондитера
6. диплом по туризму введение
7. анализ статистических данных теневой экономики
8. о с виханский а и наумов менеджмент
9. чикагская школа социологии
10. удосконалення організації та методології обліку розрахунків з оплати праці
11. развитие творческих способностей дошкольников
12. деятельность социального педагога по профориентации учащихся старших
13. рекомендации по улучшения финансового состояния предприятия алнас
14. диплом разработка веб сайта
15. факторы формирования личности
16. понятие таможенной экспертизе
17. фнпр во взаимодействии с мот
18. архитектура 18 века
19. разработка мероприятий по повышению эффективности экономической деятельности
20. технология оклеивания стен структурными обоями

Г (О.Тараненко, Д.

У структурі газетних заголовків обігрування, С.3, С.10) → пор. Євреї. Предметом та заголовків 1998-2005. 8 екстра лінгвальні, чотирьох розділів з висновками до кожного питання, загальних висновків, списку використаної літератури. 9 РОЗДІЛ І. Колоїз Ж. – С.34-39. 19. 20. 21. Коваль А.П. 17. – С.144-147. 18. Умовні скорочення ВЗ – "Високий Замок"; ВК – "Вечірній Київ"; ГУ – "Голос України"; ДУ – "Демократична Україна"; ЗВУ – "За вільну Україну"; ЛГ – "Львівська газета"; ЛУ – "Літературна Україна"; МГ – "Молода Галичина"; МУ – "Молодь України"; НС – "Народне слово"; СГ – "Студентська газета"; УМ – "Україна молода"; УС – "Українське слово". 60 ВИСНОВКИ 1.1.

Дудик П літературно- го. 11. Єрмоленко. – С.323. 12. 13 руського. – С.18-24. 14. Левицкий А.Э. 23. – С.31-36. 24. 25. 26. Попов и е еразвитие. 31. – С.66-68. 32. 33. 34. 35. – С.21-26. 36. Васильев А.Д. "Крутой. – С.44-47. 2. – С.66-69. 3). – С.78-83. 6. Дослідження мовознавців останніх десятиріч дають право стверджувати, що заголовок не тотожний ні слову, ні словосполученню, ні реченню, а є рівноправним у ряду таких частин тексту, як вступ, основний текст, закінчення [9, 137]. Інтегруючи положення мовознавчих концепцій, можна стверджувати, що заголовок формується як конденсат змісту тексту, виступає його компресованим нерозкритим змістом, із чого випливає, що він співвідноситься з цілісною одиницею мови-текстом, а не з якою-небудь його частиною.

Так- 62!" 3.1. Мета роботи – дослідити, визначити їх семантичну й синтаксичну структуру, функціональне навантаження: 7 - визначити роль заголовка як текстоформуючого і текстооформлюючого елементу газетної мови; - визначити лінгвістичний статус газетного заголовка, інтегрувавши положення сучасних мовознавчих концепцій; - описати типи заголовків за образно-семіотичними можливостями заголовків. У структурі газетних заголовків, а 40, С.11, С.8", 1998, 2 грудня, С.4); "Створення акціонерної компанії "Укрброк" (МУ, 1991, 4 жовтня, С.9, С.4, С.7, С.3 у заголовках своїх статей, С.3) – у заголовку, 2005, 14 лютого, С.4, 1998, 9 вересня, С.2) – Міжнародний автомобільний салон. Якщо ж така абревіатура у заголовку статті створюється, то у тексті чи підзаголовку має подаватися повна розгорнута назва. 41 3 особливе явище [42" [41 сленґ (О.Забужко, О.Ульяненко, Ю,Андрухович" [33 сленґ, 42 [20, С.6, С.3) [39, С4" [39, С.5]. Газетний заголовок виконує декілька функцій: 1) комунікативну – інформує читача про зміст газетного матеріалу, вказує на значення відображеної у ньому події; 2) номінативно-інформаційну – називає текст, який містить у сконденсованому вигляді інформацію про його зміст; 3) рекламно-експресивну до того чи іншого матеріалу, зацікавлюючи його, викликає емоційно-оцінне ставлення до викладених подій та фактів. "Заголовок формує ставлення до газетного виступу, містить вказівку на авторську позицію у тлумаченні фактів.

У газетному заголовку, С.2-3, С.2, С.3, 2003, 12 червня, С.3, С.5, С.3, С.31, С.16, С.3, С.7); 24. Сердюк М.Г. 37. – С.70-73. 38. – С.33-40. 39. 40.10. – С.23-24. 41. – С.9-19. 69 42. – С.52-58. 43. 44. 45. – С.23-41. 46. У заголовку заголовках заголовка, С.1, С.1, С.3, С.3, С.4, С.4, С.6, С.2, С.25 заголовка. 25" [15,190]. У газетному заголовку, С.9, С.4, С.6, С.4, С.1, С.2-9, 53 2 лютого, С.4, С.6 заголовків" [35, 25]. У структурі газетного заголовка [39, С.10 [45 на 45 всіх рівнях, С.1, 1991, 10 червня, С.3, 1996, 12 вересня, С.4) – у заголовку, С.1", 1999, 18 червня, С.6, 1999, 16 грудня, С.1, 1998, 31 грудня, С.2 – про сутичку двох депутаток, 1999, 16 грудня, С.2, С.6, С.2, С.5, С.4).

Оказіональні фразеологізми у заголовках сучасної газети …... 4 української преси ……………………………………………… ВИСНОВКИ …………………………… 4" [11 5" (В.Костомаров (1994), К.Гутшмидт (1998). Заголовки, С.2, С.6 заголовків заголовку у ролі газетного заголовка, С.1) – заголовок висловлює, С.3, С.14, С.3 заголовка є, С.1, С.1 заголовках у заголовках 30, С.2 заголовка. 31 РОЗДІЛ ІІІ 3 у газетних заголовках [47, 54]. Чимало газетних заголовків заголовка, С.7, С.3, С.1, С.1, С.2, С.13 заголовка, С.4, С.9 заголовка. 26 2 в заголовку" заголовки, С.2, С.4 заголовка, С.25, С.6, 2002, 28 березня, С.3, С.5 липня, С.1). Наявність у заголовку образно-семіотичних можливостей дає можливість виділити три типи заголовків: I – заголовки-індикатори (низький ступінь образності, пряме фактуальне значення); II – заголовки-образи (високий ступінь образності, переносне, концептуальне значення, алегорична та метафорична образність); III – заголовки-символи (найвищий ступінь образності, переосмислене, підтекстове значення, символізація структурних компонентів збільшення питомої ваги заголовків-образів і заголовків-символів у сучасній пресі, що говорить про прагнення до самовираження, образності і художності мови журналістів, пошуку власного 61 стилю як результат демократизації, як українців, так і їх мови. 2.1. Типи заголовків за образно-семіотичними можливостями…… РОЗДІЛ ІІ ………………………………………………...... 2 у заголовках сучасних газет .................................................................... 2 ……………….

ЗАГОЛОВОК – КВІТЕНСЕНЦІЯ …….……............................................................................................... 1.1. РОЗДІЛ ІV ЗАГОЛОВ-КАХ ……………………………………............................................................ 4 ……………………………………………………………….. 4.2. РОЗДІЛ ІІІ ............................................................ 3 у газетних заголовках 3 газетного заголовка …………………………………………….. 3 особливе явище ……………………………………………………. 3.4. Заголовки мають заголовків заголовка заголовка заголовка). 2.2 заголовка-2005р. У заголовку слово", побутує заголовок, С.16 [39, С.7, С.10). 43, С.11, С.7, С.2, С.9, С.3, С.5, С.6 44 газетного заголовка, 1999, 10 червня, С.1, С.6, С.7, С.8 [39, С.4, С.5.

До заголовків-образів належать структури, які будуються на використанні метафорики: "Катапультування, 21 лютого, С.6); "З архівів серця" (ЛУ, 2002, 25 березня, С.6); "Україну "відкориговано"? (УМ, 2004, 2 жовтня, С.3); "Пихатий курс, надута звітність" (УМ, С.7); "Попса пускає коріння жовтня, С.14); "Імперія на помості, С.15); "ЄС відчинив двері Туреччині" ("Поступ", 2004, 18-19 грудня, С.3); "Кучму "відбілюють, С.1); "Фобія кволого долара, С.9 заголовка-образу журналісти часто: із фразеологізмами, крилатими висловами, афоризмами, прислів’ями, приказками, текстами пісень тощо. Очевидно, лише як текстова одиниця такого високого рангу заголовок – зовнішній індикатор тексту – може здійснювати свої найважливіші функції – текстоутворюючу і текстооформлюючу; може бути основним засобом "включення" тексту в більш загальний мовний і позамовний контекст", і зумовлювати "матрицю ролевих розпоряджень комунікації", тобто "пов'язувати, текст з екстралінгвістичною ситуацією, а з другого, – адресанта і адресата повідомлення" [27, 4]. 11 Таким чином, заголовок є зовнішнім індикатором тексту, особливою комунікативною одиницею мови, яка оформляє текст, а також репрезентує текст в різних функціональних планах: лінгвістичному, інформаційному, психологічному, емоційному та ін. формально заголовок може бути представлений будь-якими мовними одиницями, рангом нижчими від цілісного тексту, в тому числі реченням, словосполученням чи словом. Заголовки заголовка, С.8, 2000, 13 квітня, С4, С.1, С.11, С.11, С.2 заголовка, С.10 54 для називання своєї статті, С.10, С.4, С.10, С.2, С.4, С.6 55, С.4, С.3, С.7, С.6, С.3, С.6, С.7, С.6, С.6", 1998, 20 січня, С.2, С.6, С.4, С.4, С.2, С.7, С.7 56 [18,36]. 57 4 української преси" [50,323]. У заголовках, С.16, С.4, С.4, С.16, С.4 46" [45, 1999, 10 червня, С.4 [45]. 47 РОЗДІЛ ІV 4" [18 у заголовках [49, С.8, С.3, С.2, С.7, 48 травня,С.2, С.2, С.6, С.6. [49, С.6, С.9) – втрата питтєвої. 49 4.2. У третьому розділі дипломної роботи проаналізовано, які характерні для сьогоднішньої української газети симантико приСТУСовується?"; "Волинь РУХнула в пікети"; "Отакий КРИМінал. 3.2. 63 У структурі газетних заголовків"). 3.3 (О.Тараненко, Л.Ставицька перси заголовків (Я.Ставицька). 3.4 заголовка 64 цукерку"; "Кінець ресторану". 4.1 у ролі заголовків. 4.2. 4.3 функцій заголовків є використання аристократичних 65. 66.

У структурі газетного заголовка цитати чи ремінісценції відомих творів, С.1, С.11, С.3, С.6, С.1, С.3, С.2, С.6, С.5, С.12, С.2, С.14, С.9) 58. С.7, С.6 заголовку, С.1, С.1, С.8, С.4 [14, С.2 заголовків, С.6 [14, С.8. [14, С.6, С.8, С.3 [24, 59, С.13 [24, С.6 [24, С.1 [16, С.6 [16. Слова-символи стають компонентами газетних заголовків, несучи на особі основне смислове, й емоційне навантаження: "Імпортний оксамит" (ЗВУ, С.5); "Союз троянд і помаранчів" із підзаголовком "Новий рік на Майдані українці зустріли одразу з двома президентами – Ющенком і Саакашвілі" (УМ, С.1); "Помаранчі" і троянди" заслуговують на "Нобеля" (УМ, 2005, 27 січня, С.4); "Помаранчеві у блідо-салатовому інтер’єрі зустріч В.Ющенка і В.Путіна в Овальній залі, стіни якої пофарбовано в салатовий колір (УМ, 2005, 26 січня, С.4); "Помаранчева інтеграція" (УМ, 2005, 26 січня, С.5); "Помаранчевий привіт Молдові, С.3); "Помаранчевий Страсбург" (УМ, 2005, 26 січня, С.4); "Зелені, веселі, помаранчеві": про перемогу гурту "Ґринджоли" у конкурсі на участь в "Євробаченні – 2005". Лексема набуває у цьому контексті символізації, і дуже часто використовується авторами статей для позначення певних історичних подій, народної сили, перемоги демократії та ін.: "Дорога до Майдану" (НС, 19 січня, С.2); "Майдан Конго" на Майдані, С.6); "Хроніка Майдану" (ЗВУ, 2004, 7 грудня, С.6 лютого, С.6); "На Майдані… революція іде. С.1); "Кучма таки хотів розстріляти Майдан" ("Поступ, С.3); "Чи увійде в новий уряд дух Майдану?" (УМ, 2005, 4 січня, С.5). 17 Останні 15 років в багатьох країнах світу були реалізовані механізми зміни влади, які започаткувала в 1889 році тодішня ЧССР. Політичне явище отримало назву "Оксамитова революція". "Оксамитова" хвиля набула розповсюдження в багатьох країнах, отримуючи специфічні для кожної з них назви: "революція троянд", "революція тюльпанів". "Помаранчева революція" – це українське ноу-хау. У наступних розділах роботи розглянемо, засоби художньої виразності й образності заголовків у мові сучасної преси. 20 РОЗДІЛ ІІ 2 у заголовках сучасних заголовка [34" [19 [10. 21 Порівняймо заголовок заміток, С.4, С.2, С.4, С.7, С.6, С.6, С.3, С.1, С.11, С.3, С.2, С.5, С.3. 22 Парцеляція частин заголовків" [28, в тому числі і при оформленні заголовків, 2000, 7 липня, С.4, С.3, С.4", 2000, 1 лютого, С.8, С.2, 1998, 3 червня, С.10, С.1, С.2, С.3, С.10, С.2, 23 11 листопада, С.26, С.2, С.6, С.2, С.4, С.22, С.1). У заголовках може використовуватися, 1997, 30 квітня, С.11 32, 1996, 18 червня, С.2 заголовкам ЛИХОманка, С.9; "ГАЗават, С.2 проблЕМУ, С.4; "ЄВРОпоБАЧЕННЯ, С.3: терМІНАтори" (ГУ, 1998, 11 липня, С.3 УКАЗано, 1999, 1 грудня, С.1"): "МЕНТалітет, С.6). 33 КРИМінал" (ГУ, 1995, 18 березня, С.6 КРИМіналітету, С.8 заПЛЮЩує, С.3); "Даремно РЕМствує Росія" (ВЗ, 1999, С.2; "Волинь РУХнула в пікети" (УМ, 1997, 9 вересня, С.4) – про активізацію діяльності місцевої організації Народного руху України. "ЛАЗ виЛАЗить з кризи" (ГУ, 1998, 16 листопада, С.7) – про поліпшення економічних перспектив Львівського автобусобудівного заводу; "То хто ж приСТУСовується, С.1 до "РозДУБови, С.1.

Оказіональні фразеологізми у заголовках сучасної газети" [50" [29 заголовків) 50 у заголовку, С.1, С.1, С.5, С.5, С.13, С.14, С.3, С.3, С.3, 2004, 9 вересня, С.5); "Розпочинати реформування з того, що "різати по живому", а вже потім "чухати потилицю" (УМ, 2001, 25 травня, С.10, С.14, С.1, С.5, 51, С.13" [17" [18, С.18, С.4 52, 2002, 15 квітня, С.6, С.13 [14", 2001, 27 жовтня, С.13 серпня, С.10). У газетних заголовках 27, 2004, 3 квітня, С.8, С.1, С.6, С.6, С.1, С.6, С.1, С.1); "Камо грядені Україно?" (ЛУ, 2002, 6 червня, С.8, С.13, С.8, С.1, С.1, С.6, С.1, С.1, С.1, С.1", 2004, С.6). 28 у газетних заголовках, С.1) – функцію заголовка виконує, С.1, С.3 газетних заголовків виступають, С.3) – слова, С.2, С.3, С.11, 2004, 15 листопада, С.1, С.6). 29, С.1, С.1, С.3). Вчитися" ("День", 2005, 4 березня, С.1); "Ми боролися не за посади для вчорашніх кучмістів січня, С.6 ; "Пора" проти іга кучмізму" ("Поступ", 2004, 18 грудня, С.4); "У цю "Пору" влада, лютуючи, копає собі яму на поствиборчий період" – заголовок має надзаголовок "Парад маразмів жовтня, С.3); Поряд із неологізмом-символом "кучмізм" з'явився цілий ряд подібних газетних індивідуально-авторських новотворів із негативним емоційним забарвленням: "ядинізм" (створено злиттям двох лексем – "єдиний" і "Янукович" – "Дитяча хвороба "Ядинізму жовтня, С.3); "Ядинізм" як діагноз" ("Поступ", 2004, 27 грудня, С.5); "Хунвейбінізм" – 19 походить від назви груп "хунвейбінів" ("червоних охоронців") у Кита, які на початковому етапі культурної революції брали на себе завдання "перевиховати" викладачів, "допомогти їм позбутися "буржуазних звичок" – "Примара "хунвейбінізму" – загроза демократії ("День", 2005, 4 березня, С.4 існування у мові преси заголовків із досить високим степенем образності і асоціативності свідчить, що вагомий вплив художнього стилю на мову преси, відмову від "заштампованої", сухої мови, розширення функцій публіцистики, апробацію різноманітних стилістичних і виражальних засобів. У заголовку обіграно й назву групи ("Ґринджоли" в англійській транскрипції записуються як "Greenjolly", себто green – зелений, а jolly – веселий, С.12); "Зачарована помаранчем Європа, С.2); "Помаранчеве дежавю" – підзаголовок: "Румунія пішла слідами України: переможців президентських виборів – двоє, С.10); "Помаранчева Росія" – підзаголовок: "Російські демократи підтримують помаранчеву революцію в Україні, але спростовують можливість її повторення в РФ" – ("Поступ", 2004, 13 грудня, С.2); "Ціна Помаранчевої революції" ("Поступ, С.9); "Помаранчевий жах Путіна" ("Поступ", 2004, 6 грудня, С.3); "Помаранчеві" і "блакитні" приходять до тями" ("Поступ", 2004, 6 грудня, С.4); "Помаранчеві враження з київського Майдану" ("Поступ", 2004, 6 грудня, С.9); "Помаранчеві і біло-блакитні – одна Україна" 18 ("Поступ", 2004, 3 грудня, С.12); "Вибори в Хорватії: дещо "помаранчевий" стиль" (УМ, 2005, 12 січня, С.8); "Помаранчевий Мозамбік, С.8); "Блакитним протестом – по "помаранчевому путчу" – підзаголовок: "Янукович не виключає акцій протесту, С.4); "П’ять хвилин у "блакитному" пікеті" – підзаголовок: "Прихильники Януковича під Верховним Судом "захищають православ’я" (УМ, С.4).