Стадії правотворчого процесу (Контрольная работа по предмету Теорія держави і права)

В контрольной работы содержится 10 страниц, входящих в файлы .doc, .rtf, docx, которые вы сможете скачать после оплаты. Доступно для просмотра в бесплатном режиме: 7 страниц.

Прикрепленные фалы, которые вы сможете сразу после оплаты контрольной скачать:
Stadiyi_prav...su.doc (69 кб)

Ключевые слова:Поняття і сутність правотворчого процесу

Уникальность текста: 30%

Описание работы (от продавца):

Стадії правотворчого процесу
План
Вступ
1. Поняття і сутність правотворчого процесу;
2. Стадії правотворчого процесу;
Висновок
Список використаної літератури.
Вступ
Правотворчість — це насамперед форма владної-вольової діяльності держави, формального нормативного закріплення міри свободи і справедливості, яка включає дослідження, узагальнен¬ня і систематизацію типових конкретних правовідносин, котрі виникають у громадянському суспільстві, і спрямована на ство¬рення нормативно-правового акта. Правотворчість починається тоді, коли прийнято державне рішення про підготовку проекту нормативно-правового акта, ска¬жімо, закону. Головною відмінністю правотворчості від право-творення є те, що творчість права здійснюється державними органами або з їх санкції, дозволу.
В юридичній науці переважає думка, згідно з якою правотворчий процес - це порядок здійснення юридично значущих дій, що процесуально оформлені, юридично опосередковані і носять офіційний характер, з підготовки, прийняття й опублікування нормативного акта. Це організаційно оформлена діяльність держави по зведенню в закон державної волі шляхом виявлення потреб у нормативно-правовому регулюванні суспільних відносин і створення відповідно до потреб нових правових норм, заміни і скасування чинних.
Будь-який процес, у тому числі правотворчий, проходить у певних формах і може бути розбитий на стадії (етапи). Говорячи про окрему стадію правотворчого процесу, визначимо її як самостійний етап процедурних дій з формування державної волі, організаційно відокремлений комплекс тісно пов’язаних між собою дій, що спрямовані на створення нормативно-правового акта.
Правотворчий процес складається з таких стадій:
• Перед проектної;
• Проектування нормативно-правового акта;
• Розгляду нормативно-правового акта у правотворчому органі;
• Прийняття нормативно-правового акта;
• Введення в дію, оприлюднення нормативно-правового акта.
1. Поняття і сутність правотворчого процесу
Не слід ототожнювати правотворчий і законодавчий процеси.
Законодавчий процес — важлива складова частина правотворчого процесу, яка має складний характер.
Правотворчий процес — система взаємозалежних процедур (стадій) при ухваленні; зміні як законів, так і підзаконних актів. Стадії правотворчого процесу, у свою чергу, можуть бути розбиті на ряд етапів. Кожний вид нормативно-правових актів пов'язаний із компетенцією державних органів певного рівня, а тому підготовка, розгляд і ухвалення кожного виду актів в ієрархії актів мають специфічні ознаки. Ступінь складності правотворчого процесу визначається тим, які нормативно-правові акти ухвалюються — закони Верховної Ради, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів, рішення органів місцевого самоврядування та ін. В юридичній літературі є кілька підходів до розуміння системи стадій, на які поділяється правотворчий процес. Усі вони заслуговують на увагу, оскільки автори використовують різні Критерії їх виділення.
Головне призначення правотворчості — встановлення нових правових норм. Зміна і скасування застарілих правових норм сприяє затвердженню нових і, відтак, вони входять до його складу як допоміжні прояви правотворчості.
Ознаки правотворчості:
1) здійснюється державою безпосередньо або з її попереднього дозволу, а також громадянським суспільством (народом) і його суб'єктами;
2) полягає у створенні нових норм права або в зміні чи ска¬суванні чинних норм;
3) набуває завершення в письмовому акті-документі, який називається нормативно-правовим актом;
4) відбувається відповідно до правового регламенту, тобто процедури, яка встановлюється правовими нормами;
5) має конкретно-цільову і організаційну спрямованість.
Функції правотворчості — напрямки діяльності, пов'язаної зі встановленням, зміною або скасуванням правових норм, ство¬ренням і розвитком законодавства.
Основні функції правотворчості:
1. Функція первинного регулювання суспільних відносин (роз¬робка і прийняття нових правових норм) діє в тих випадках, коли суспільні відносини раніше не регулювалися і вперше ви¬никла необхідність у їх регулюванні. Наприклад, лише з розви¬тком космічних досліджень з'являється космічне право; із пере¬ходом України на шлях розвитку ринкових відносин виникла необхідність у створенні нових законів: про біржу, приватиза¬цію та ін.;
2.Функція відновлення правового матеріалу (скасування, змі¬на або доповнення до чинних норм) припускає заміну тих зако¬нів, що застаріли, не відповідають потребам суспільного розви¬тку. При цьому важливо не займатися відновленням заради від¬новлення, оскільки стабільність є кращою, ніж зміни, тим більше зміни без особливої необхідності. Коли ж суспільні потреби змі¬нюються, суспільство потребує такого законодавства, яке адек¬ватно відбивало б ці потреби. Тоді настає необхідність у ство¬ренні нових кодексів, законів, вносяться зміни і доповнення до відповідних законодавчих актів;
3. Функція заповнення прогалин у праві, тобто усунення пов¬ної або часткової відсутності в чинних нормативних актах необ¬хідних юридичних норм.
2. Стадії правотворчого процесу
В юридичній літературі є кілька підходів до розуміння системи стадій, на які поділяється правотворчий процес. Усі вони заслуговують на увагу, оскільки автори використовують різні критерії їх виділення.
Пропонуємо класифікацію стадій правотворчості в узагальненому вигляді (включаючи законодавчий процес і процес ухвалення підзаконних актів).
Класифікація стадій правотворчості подається на тлі процесу правотворення. Спочатку зауважимо, що стадії правотворчості можуть збігатися зі стадіями правотворення, однак процес правотворення не вичерпується процесом правотворчості.
Стадії правотворення і правотворчого процесу:
1. Передпроектна стадія:
— формування юридичного мотиву про необхідність внесення змін до чинної системи норм права — відбувається на рівні правосвідомості в результаті виявлення волі народу (колективу), об'єктивно зумовленої потребами його соціального життя;
— правотворча ініціатива (фр. initiative — почин) — обґрунтування юридичної значущості правової регламентації — видання нормативно-правового акта.
Цей етап правотворення характеризується дією об'єктивних чинників і становить підготовчу стадію правотворчості;
2. Проектна стадія:
— ухвалення рішення про підготовку проекту нормативно-правового акта;
— розробка концепції проекту нормативно-правового акта і підготовка його тексту (або доробка проекту, внесеного в порядку правотворчої ініціативи), тобто юридичне формулювання волі народу (колективу) у вигляді норм права.Проекти указів Президента, постанов уряду зазвичай готуються відповідними міністерствами і відомствами або на підставі плану попередніх робіт, або за разовим дорученням Президента, керівництва уряду. Такі проекти можуть бути підготовлені в апараті Президента і уряду. Щоб забезпечити кваліфіковане складання проекту, передбачається участь спеціалістів у відповідно до відомчого (галузевого) принципу, згідно з яким складання початкових проектів здійснюється тими органами і організаціями, профілю діяльності яких вони відповідають. До підготовки проектів нормативно-правових актів (головним чином, законів) залучаються партії, профспілки та інші громадські об'єднання;
— попередній розгляд проекту нормативно-правового акта
правотворчим органом. До розгляду проекту зазвичай залучаються зацікавлені державні органи, організації, громадськість. Форми обговорення різні: парламентські читання, наради за участю наукової громадськості і зацікавлених міністерств, ре-зензування науково-дослідними інститутами та ін. Після урахування пропозицій і зауважень проект остаточно відпрацьовується і редагується;
— обговорення проекту нормативно-правового акта і узгодження його тексту з зацікавленими особами. Найважливіші законопроекти можуть бути винесені на всенародне обговорення.
Цей етап правотворення становить початкову стадію правотворчості;
3. Стадія прийняття проекту нормативно-правового акта властива колегіальному правотворчому органу — офіційне прийняття
проекту після його обговорення. Колегіальні правотворчі органи (уряд, державні комітети та ін.) приймають нормативні акти
простою більшістю голосів. Президент держави, міністри та інші органи одноособового керівництва затверджують свої акти (укази, накази, інструкції тощо) у персональному порядку. В Україні низка указів Президента потребує контрасигнації;
Цей етап правотворення характеризується активністю: вступає в дію суб'єктивний чинник і здійснюється власне «творчість права».
4. Засвідчувальна стадія
— підписання нормативно-правового документа;
— надання йому реєстраційного коду після включення до Єдиного реєстру нормативних актів України;
5. Інформаційна стадія
— офіційне опублікування прийнятого нормативно-правового
акта в засобах масової інформації, доведення його до відома
виконавців.
Цей завершальний етап правотворення, який також має активний характер, є заключною стадією правотворчості.
Розглядаючи процес правотворчості з більш широких, загально-соціальних позицій, можна говорити про існування більшої кількості його стадій, а саме:
1. аналіз певних суспільних відносин і встановлення потреби в їх правовій регламентації;
2. визначення суб’єкта правотворчості, юридичної сили і виду нормативно-правового акта;
3. прийняття рішення про підготовку проекту нормативно-правового акта;
4. розробка концепції та основних ідей норм права, що будуть утворювати зміст нормативно-правового акта;
5. підготовка змісту проекту нормативно-правового акта ( розробником, робочою групою, правотворчим органом );
6. попередній розгляд проекту нормативно-правового акта ;
7. громадське обговорення проекту нормативно-правового акта (проводиться в разі потреби);
8. офіційний розгляд проекту нормативно-правового акта відповідним суб’єктом правотворчості з додержанням встановлених процедур;
9. прийняття нормативно-правового акта;
10. опублікування й оприлюднення нормативно-правового акта;
11. набуття нормативно-правовим актом чинності. [4. 163-164 ст.].
Висновок
Правотворчість — це правова форма діяльності держави за участю громадянського суспільства (у передбачених законом випадках), пов'язана із встановленням (санкціонуванням), змі¬ною, скасуванням юридичних норм. Правотворчість виражаєть¬ся у формуванні, систематизації, прийнятті та оприлюдненні нор¬мативно-правових актів.
Сукупність цих дій утворює те, що називають правотворчим процесом. Це технологія створення нормативних актів і доведення їх розпоряджень до адресатів. Сам правотворчий процес у силу його суспільно-політичного значення регулюється конституційними й іншими юридичними нормами.
У літературі зустрічається така послідовність стадій правотворчо-
го процесу:
а) вивчення, аналіз суспільних явищ і процесів, виявлення потреби
правової регламентації;
б) визначення виду органів, суб’єктів, правомочних приймати пра-
вові рішення, і виду правового акта;
в) ухвалення рішення про підготовку правового акта;
г) розробка концепції, ідеї, аналізу майбутнього акта;
ґ) підготовка проекту правового акта — розроблювачем, робочою
групою, органом;
д) попередній розгляд проекту нормативно-правового акта;
е) розгляд проекту акта відповідним органом з дотриманням необ-
хідних процедур;
ж) прийняття правового акта, його оформлення, підписання, опуб-
лікування, набуття юридичної чинності.
Список використаної літератури
1. Волинка К. Г. Теорія держави і права: Навч. посіб. — К.: МАУП, 2003. — 240 с. — Бібліогр.: с. 229–232.
2. Cторінка опублікована на сайті: http://www.refine.org.ua
Лінк на реферат: http://www.refine.org.ua/pageid-2256-1.html
3. Бабкіна О.В. Теорія держави і права у схемах і визначеннях: Навч. посіб. / О.В. Бабкіна, К.Г. Волинка. – К.: МАУП, 2004. – 144с.: іл. – Бібліогр.: с. 135-141.
4. Лисенков С.Л. Загальна теорія держави і права. Навчальний посібник. – К.: «Юрисконсульт», 2006. – 355 с.

• Недавно искали
• Последние добавленные работы
• Фрагмент

Лайкни, если работа понравилась